A2-C Фурія 2 — наступне покоління безпілотного авіаційного комплексу «Фурія», розроблене українською компанією Athlon Avia з урахуванням досвіду створення та експлуатації попередньої A1-СМ «Фурія».
На відміну від A1-СМ, нова платформа має більший розмах крила, більшу злітну масу, збільшений запас енергії та розширені заявлені можливості за дальністю польоту. За актуальними матеріалами виробника, A2-C Фурія 2 має розмах крила 3,6 м, масу 15–19 кг, тривалість польоту понад 4 години та довжину маршруту понад 300 км.
При цьому важливо враховувати статус продукту: у матеріалах Athlon Avia 2026 року A2-C Фурія 2 представлена як прототип наступного покоління. Тому її характеристики варто розглядати саме як заявлені параметри перспективної платформи, а не як характеристики вже усталеного серійного виробу.
A2-C Фурія 2 розвиває концепцію тактичного розвідувального БпАК «Фурія», але переходить у більший розмірний клас.
Основна конструктивна схема залишилася літаковою — платформа виконана у форматі літаючого крила. При цьому розмах збільшено до 3,6 метра, а заявлена маса зросла до 15–19 кг. Це принципова відмінність від A1-СМ, яка мала розмах близько 2 метрів і значно меншу злітну масу.
Збільшення розмірів дає можливість розмістити більш ємну енергосистему та корисне навантаження. Водночас більша платформа означає інші вимоги до транспортування, запуску, обслуговування та організації роботи екіпажу.
Тому «Фурію 2» доцільно розглядати не просто як збільшену «Фурію», а як розвиток тієї самої концепції в іншому класі тактичних розвідувальних систем.
Попередня A1-СМ «Фурія» була створена як компактний тактичний розвідувальний комплекс. Вона виробляється Athlon Avia з 2014 року, а у 2020 році пройшла державні випробування та була прийнята на озброєння Збройних Сил України.
A2-C створювалася вже з урахуванням багаторічного досвіду розробки та експлуатації безпілотних систем. Головна зміна — масштабування самої платформи.
| Параметр | A1-СМ «Фурія» | A2-C Фурія 2 |
| Розмах крила | близько 2 м | 3,6 м |
| Злітна маса | близько 5,5–6 кг | 15–19 кг |
| Тривалість польоту | до 4 годин | понад 4 години |
| Довжина маршруту | до 200 км | понад 300 км |
| Крейсерська швидкість | залежно від конфігурації | близько 80 км/год |
| Корисне навантаження | оптичні модулі | змінні оптичні модулі до 4 кг |
| Запуск | катапульта | катапульта |
Це порівняння показує головну логіку розвитку. Фурія 2 отримала значно більший планер та енергетичний запас, але при цьому її ключова роль залишається пов’язаною з розвідувальними завданнями.
Платформа виконана за схемою літаючого крила та використовує композитні матеріали. У конструкції зазначені склотканина, вуглетканина та кевлар.
Розмах крила 3,6 метра є суттєво більшим, ніж у попередньої «Фурії». Для такого класу апарата це дозволяє сформувати більшу несучу поверхню та забезпечити розміщення акумуляторів і корисного навантаження без переходу до традиційної схеми літака з окремим фюзеляжем та хвостовим оперенням.
Заявлена маса A2-C становить 15–19 кг. Діапазон, а не одна фіксована цифра, важливий для потенційного користувача, оскільки фактична маса може залежати від конфігурації платформи та встановленого обладнання.
A2-C використовує акумуляторну систему ємністю 90 А·год із заявленою масою близько 7,8 кг.
Для розвідувального БпАК це один із ключових конструктивних параметрів. Значна частина маси системи припадає на енергозабезпечення, але саме запас енергії визначає можливість підтримувати тривалий політ і працювати на віддаленій ділянці маршруту.
Athlon Avia заявляє для «Фурії 2» тривалість польоту понад 4 години. При цьому цей показник не слід автоматично сприймати як гарантовані чотири години роботи з максимальною масою корисного навантаження за будь-яких погодних умов.
Фактична тривалість місії залежить від конфігурації, режиму польоту, вітру, температури, навантаження та інших експлуатаційних факторів.
У характеристиках A2-C наведено одразу декілька дальнісних показників — понад 300 км дальності польоту та понад 50 км радіуса дії.
Ці параметри не є взаємозамінними.
Дальність польоту характеризує загальну відстань, яку апарат потенційно може подолати під час місії.
Радіус дії є показником, пов’язаним із віддаленням району роботи від точки запуску або наземного сегмента.
Тому 300+ км не означає, що оператор може керувати апаратом на відстані понад 300 км. Для оцінки реальної операційної дальності необхідно окремо враховувати характеристики командно-телеметричної лінії та каналу передачі даних.
Саме ця різниця є принциповою для потенційного замовника. Велика довжина маршруту корисна лише тоді, коли система має достатній запас зв’язку для виконання конкретної місії.
Заявлена крейсерська швидкість A2-C становить близько 80 км/год.
Для розвідувального БпАК це не означає, що апарат повинен постійно рухатися на максимальній швидкості. Крейсерський режим є компромісом між швидкістю переміщення та енергоспоживанням.
У розвідувальній місії значення має не лише те, наскільки швидко апарат досягне району роботи, а й скільки часу він зможе залишатися в потрібному районі при наявному енергетичному запасі.
Однією з важливих відмінностей A2-C є заявлена можливість використання змінних оптичних модулів масою до 4 кг.
Такий підхід дозволяє адаптувати платформу під конкретне розвідувальне завдання, не прив’язуючи її до одного типу обладнання.
Для тактичного БпАК це має практичне значення. Денне спостереження, робота в умовах низької освітленості та інші сценарії можуть вимагати різних сенсорів.
Водночас маса корисного навантаження безпосередньо пов’язана із загальною конфігурацією системи. Збільшення маси обладнання може впливати на енергоспоживання та фактичну тривалість польоту.
Тому заявлені «до 4 кг» не варто трактувати як можливість встановити будь-який 4-кілограмовий сенсор без зміни інших параметрів місії.
A2-C запускається за допомогою катапульти. Це дозволяє експлуатувати платформу без класичної злітної смуги.
Для польових умов такий підхід має очевидне практичне значення: стартова позиція може бути організована на підготовленому майданчику без повноцінної авіаційної інфраструктури.
Разом із тим збільшення розмаху крила до 3,6 метра порівняно з A1-СМ означає, що вимоги до транспортування та підготовки системи можуть бути вищими. Тому під час оцінки комплексу варто враховувати не тільки льотні характеристики, а й логістику всієї системи.
Для A2-C заявлені три режими:
Поєднання цих режимів дозволяє використовувати різний рівень автоматизації залежно від сценарію місії.
Автономний режим може бути корисним для проходження запланованого маршруту, тоді як керований режим залишає оператору безпосередній контроль над платформою.
Для розвідувального БпАК автоматизація важлива ще й тому, що екіпаж повинен працювати не лише з самим літальним апаратом, а й з корисним навантаженням та отриманою інформацією.
За заявленими характеристиками A2-C може розглядатися як платформа для завдань:
При цьому Фурія 2 не варто описувати як платформу для конкретного бойового сценарію без підтвердження фактичного застосування саме цієї версії. З огляду на статус прототипу, коректніше говорити про потенційні сценарії, які випливають із її технічних характеристик.
Головна зміна A2-C порівняно з A1-СМ — масштаб.
Збільшення розмаху з приблизно 2 до 3,6 метра та злітної маси приблизно з 6 до 15–19 кг створює більше можливостей для енергозабезпечення та корисного навантаження.
Одночасно це збільшує вимоги до всієї експлуатаційної системи. Більша платформа потребує більше простору для транспортування та підготовки, а її запуск і обслуговування повинні враховувати нові габарити та масу.
Тобто розвиток від A1-СМ до A2-C — це не лише збільшення дальності. Це перехід до більшої платформи, яка потенційно дозволяє нести більше обладнання та працювати на довших маршрутах.
На основі оприлюднених характеристик до ключових особливостей платформи можна віднести:
Особливо важливим є поєднання тривалості польоту та збільшеного корисного навантаження. Саме воно визначає основну відмінність A2-C від компактнішої A1-СМ.
A2-C має враховуватися як прототип, тому заявлені характеристики ще не слід автоматично трактувати як остаточні серійні параметри.
Окремі показники можуть змінюватися під час подальшого розвитку платформи, випробувань та формування конкретної конфігурації.
Для потенційного користувача також важливо розділяти дальність польоту та дальність роботи радіоканалів. Заявлені понад 300 км характеризують потенційну протяжність польоту, але не означають відповідної дальності командування або передачі даних.
Ще один фактор — залежність льотних характеристик від маси корисного навантаження. Максимальна маса змінних оптичних модулів до 4 кг є важливою характеристикою платформи, але конкретна комплектація впливатиме на енергоспоживання та тривалість місії.
У продуктовій лінійці Athlon Avia A2-C є наступним поколінням після A1-СМ «Фурія».
A1-СМ являє собою меншу тактичну платформу, яка пройшла державні випробування та була прийнята на озброєння у 2020 році.
A2-C використовує накопичений досвід, але має істотно більші габарити та масу. Заявлені понад 300 км довжини маршруту та корисне навантаження до 4 кг розширюють потенційну область застосування порівняно з попереднім поколінням.
При цьому статус прототипу означає, що остаточна оцінка системи має проводитися вже за характеристиками серійної конфігурації, коли вона буде сформована та підтверджена виробником.
A2-C Фурія 2 — перспективний розвідувальний БпАК Athlon Avia, створений як розвиток перевіреної концепції «Фурії». Порівняно з A1-СМ нова платформа має значно більший розмах крила — 3,6 м, більшу масу, акумуляторну систему 90 А·год та можливість використання змінних оптичних модулів до 4 кг.
Заявлені характеристики передбачають понад 4 години польоту та понад 300 км довжини маршруту. Водночас ці показники потрібно розглядати окремо від радіуса дії командних і телеметричних каналів.
Для DefTech-оцінки найбільш важливим є саме комплексне поєднання характеристик: збільшена платформа, енергетичний запас, корисне навантаження, автоматизація польоту та можливість запуску з катапульти.
Станом на 2026 рік A2-C Фурія 2 залишається прототипом, тому остаточну оцінку її експлуатаційних можливостей доцільно робити після підтвердження характеристик серійної версії та її фактичної конфігурації.
A2-C Фурія 2 — наступне покоління розвідувального безпілотного авіаційного комплексу Athlon Avia, створене на основі досвіду розробки та експлуатації A1-СМ «Фурія».
Виробником A2-C Фурія 2 є українська компанія Athlon Avia.
Заявлений розмах крила A2-C становить 3,6 метра.
Залежно від конфігурації заявлена злітна маса становить 15–19 кг.
Виробник заявляє тривалість польоту понад 4 години.
Для A2-C заявлена дальність польоту понад 300 км. Це показник потенційної протяжності маршруту, а не дальність роботи командного каналу.
Заявлений радіус дії становить понад 50 км. Його не слід ототожнювати з довжиною маршруту понад 300 км.
A2-C передбачає використання змінних оптичних модулів масою до 4 кг.
Для запуску використовується катапульта.
Станом на актуальні матеріали Athlon Avia 2026 року A2-C Фурія 2 представлена як прототип наступного покоління.
A2-C має більший розмах крила, більшу злітну масу, потужнішу енергосистему, більшу заявлену дальність польоту та можливість використовувати змінні оптичні модулі масою до 4 кг.
Поки що немає оцінок — будьте першим.
Це думка відвідувачів. Оцінку редакції виставляє редакція за методологією — оцінки відвідувачів на неї не впливають.
Sirko — український розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс літакового типу, розроблений компанією Skyassist. Його призначення — повітряна розвідка, дорозвідка та передавання…
Saker Scout — безпілотний літальний апарат української компанії Twist Robotics, орієнтований на виконання розвідувальних та інших місій, для яких важливі…
RQ 100 Scout — розвідувальний безпілотний літальний апарат виробництва Terminal Autonomy, розрахований на виконання завдань зі збору інформації та спостереження.…
Зум 3.0 (Zoom 3.0) — розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс української компанії Frontline Robotics, орієнтований на роботу в умовах активної радіоелектронної…
