Athlon Avia — український виробник безпілотних авіаційних систем, відомий насамперед комплексом А1-СМ «Фурія». Компанія працює у сфері військової безпілотної авіації з 2014 року та спеціалізується на розвідувальних системах, які використовуються для виявлення цілей, спостереження та коригування артилерійського вогню.
За роки експлуатації «Фурія» пройшла шлях від одного з перших українських розвідувальних БпЛА до повноцінної платформи, яка продовжує модернізуватися відповідно до досвіду війни. У 2020 році модернізований комплекс А1-СМ «Фурія» офіційно прийняли на озброєння Збройних Сил України.
Athlon Avia сьогодні працює за моделлю повного циклу: компанія поєднує R&D, виробництво, підготовку операторів, технічне обслуговування та цілодобову підтримку користувачів. За актуальними даними виробника, у 2026 році понад 4000 літальних апаратів компанії працюють на захист України, а «Фурію» щодня використовують понад 100 бригад.
| Параметр | Інформація |
| Назва | Athlon Avia |
| Українська назва | Атлон Авіа |
| Рік початку розробки «Фурії» | 2014 |
| Категорія | Виробник БПЛА / БпАК |
| Основний продукт | А1-СМ «Фурія» |
| Основний профіль | Розвідувальні безпілотні авіаційні системи |
| Ключові завдання | Розвідка, спостереження, виявлення цілей, коригування артилерії |
| Тип основної платформи | БпЛА літакового типу, схема «літаюче крило» |
| Основний тип силової установки | Електрична |
| Прийняття А1-СМ на озброєння ЗСУ | 2020 рік |
| Застосування «Фурії» | Сили оборони України |
| Навчені оператори з 2024 року | 700+ |
| Щоденні користувачі | 100+ бригад |
| Географія діяльності | Україна та міжнародний ринок |
Точні адреси виробничих об’єктів, логістичної інфраструктури та інші дані, розголошення яких може створювати безпекові ризики, у цьому огляді не наводяться.
Розвиток Athlon Avia безпосередньо пов’язаний із формуванням української школи військової безпілотної авіації. Перші випробування системи, яка згодом отримала назву «Фурія», відбулися у 2014 році. Уже тоді основним завданням платформи було отримання розвідувальної інформації та забезпечення артилерійських підрозділів даними про цілі.
У 2015 році комплекси А1-С «Фурія» офіційно прийняли на озброєння Національної гвардії України. Протягом наступних років конструкція, програмне забезпечення та склад комплексу вдосконалювалися на основі практичного досвіду експлуатації.
Наступним важливим етапом став 2020 рік, коли модернізований комплекс А1-СМ «Фурія» пройшов повний цикл державних випробувань і був прийнятий на озброєння Збройних Сил України.
Таким чином, «Фурія» стала однією з українських безпілотних платформ, яка отримала значний досвід застосування ще до початку повномасштабної війни. Після 2022 року цей досвід почав масштабуватися вже в умовах значно інтенсивнішого застосування БпЛА та активної протидії з боку противника.
А1-СМ «Фурія» — розвідувальний безпілотний авіаційний комплекс літакового типу. Його основне призначення — ведення повітряної розвідки, виявлення цілей та коригування артилерійського вогню.
Конструктивно літальний апарат виконаний за схемою «літаюче крило». Основними конструкційними матеріалами є склотканина, вуглетканина та кевлар. Використання композитів дозволяє поєднати невелику масу з достатньою міцністю конструкції.
Платформа обладнана електричною силовою установкою та акумуляторним живленням. Запуск здійснюється з механічної катапульти, а повернення апарата — із використанням парашутної системи.
| Характеристика | Значення |
| Тип | Літаюче крило |
| Розмах крила | 2000 мм |
| Довжина | 900 мм |
| Силова установка | Електродвигун |
| Акумулятор | Li-ion, 66 000 мА·год |
| Тривалість польоту | до 4 годин |
| Крейсерська швидкість | до 100 км/год |
| Радіус дії | до 70 км |
| Тип запуску | Катапульта |
| Посадка | Парашутна |
| Режими польоту | Напівавтоматичний, автономний, керований |
Заявлені характеристики можуть залежати від конкретної конфігурації комплексу, погодних умов, профілю місії та встановленого корисного навантаження.
Використання схеми «літаюче крило» дозволило створити компактний літальний апарат із відносно простою конструкцією та достатньою аеродинамічною ефективністю.
Композитний корпус одночасно виконує функції силової конструкції та захисного об’єму для бортового обладнання. Всередині розміщуються:
Для розвідувального БпЛА важливим є не лише час перебування в повітрі, а й можливість повернути апарат після виконання завдання. Саме тому парашутна система є невід’ємною частиною архітектури «Фурії».
Основою розвідувальних можливостей «Фурії» є змінні оптичні модулі.
Комплекс може використовувати окремі денні та нічні конфігурації, що дозволяє виконувати завдання в різний час доби. Оптичний модуль встановлений на гіростабілізованій платформі, що компенсує рух самого БпЛА під час польоту.
Заявлена конфігурація включає:
Заміна корисного навантаження не потребує тривалого обслуговування — виробник заявляє час підключення на рівні близько 30 секунд.
Такий підхід дозволяє швидко адаптувати комплекс до конкретної місії, а наявність денного та нічного обладнання забезпечує більшу гнучкість під час планування польотів.
Історично одним із головних сценаріїв застосування «Фурії» стала артилерійська розвідка та коригування вогню.
У цьому сценарії БпЛА виконує роль повітряного спостерігача. Екіпаж отримує зображення з району операції, визначає координати цілей та передає інформацію користувачам на землі.
Перевага тривалого польоту полягає у можливості не просто здійснити разовий огляд території, а залишатися в районі виконання завдання протягом тривалого часу.
Це дозволяє:
Саме така інтеграція розвідки та вогневого ураження стала однією з ключових ролей «Фурії» на полі бою.
Для А1-СМ «Фурія» виробник заявляє радіус дії до 70 км. Це дозволяє використовувати систему не лише безпосередньо над переднім краєм, а й для виконання завдань на тактичній глибині.
При цьому важливо розділяти максимальний радіус дії та практичну дальність конкретної місії. На реальні можливості впливають рельєф, висота польоту, електромагнітна обстановка, погодні умови та характер поставленого завдання.
Для розвідувального БпАК важливим є також стабільність каналу передачі даних. Втрата відеопотоку або управління може суттєво вплинути на результат місії, тому система використовує окремі канали для управління, телеметрії та передачі розвідувальної інформації.
Наземний сегмент є повноцінною частиною БпАК «Фурія».
Для керування та роботи з розвідувальними даними використовується спеціалізована станція GCS-3. Вона призначена для управління літальним апаратом, отримання телеметрії та роботи з відео.
Станція може використовуватися одним або двома операторами залежно від складності завдання.
До її характеристик належать:
Окремий наземний антенно-фідерний комплекс встановлюється на регульованій щоглі висотою до 6,5 м. Це дозволяє підняти антену над землею та покращити умови радіозв’язку.
Сучасне поле бою суттєво відрізняється від умов, у яких створювалися перші українські розвідувальні БпЛА. Для безпілотника критичними стали не тільки дальність та оптика, а й здатність працювати в умовах активних радіоперешкод.
У конструкції «Фурії» передбачені резервний канал управління, інерційна навігація та супутникова навігаційна система. Поєднання різних способів навігації дозволяє зменшити залежність від одного джерела даних.
Водночас конкретні параметри захищеності каналів зв’язку, алгоритми протидії РЕБ та інші технічні характеристики військової системи не розкриваються публічно. Це закономірно для обладнання, яке використовується безпосередньо в бойових умовах.
Одна з особливостей сучасної моделі Athlon Avia — компанія позиціонує себе не лише як виробник літальних апаратів, а як постачальник повного технологічного циклу.
До нього входять:
Для військового замовника така модель має практичне значення. У бойових умовах важливо не тільки поставити комплекс, а й забезпечити його постійну готовність до виконання завдань.
Athlon Avia розвиває власну систему підготовки операторів розвідувальних БпАК.
З 2024 року компанія проводить навчання за власний рахунок. За актуальними даними виробника, підготовку вже пройшли понад 700 операторів із різних структур Сил оборони та правоохоронного сектору.
До підготовки залучаються не лише нові екіпажі, а й інструктори навчальних центрів та представники військових навчальних закладів.
У 2026 році компанія проводила окремі навчально-методичні заходи для оновлення програм підготовки розвідувальних екіпажів та формування стандартизованих процедур застосування.
Такий підхід важливий тим, що досвід конкретних бойових екіпажів поступово перетворюється на стандартизовані методики, які можуть використовуватися під час підготовки нових операторів.
«Фурія» має одну з найдовших історій бойового застосування серед українських розвідувальних БпЛА.
Система використовується з 2014 року, а її модернізована версія А1-СМ була прийнята на озброєння ЗСУ у 2020 році. За даними Athlon Avia, у 2026 році «Фурію» щодня використовують понад 100 бригад Сил оборони України.
Багаторічна експлуатація дозволяє виробнику отримувати безпосередній зворотний зв’язок від екіпажів. Для Defence Tech це один із найважливіших факторів розвитку, оскільки вимоги до системи постійно змінюються під впливом тактики противника.
Athlon Avia окремо досліджує бойовий досвід екіпажів, використовуючи отримані дані для модернізації техніки та оновлення програм підготовки операторів.
Athlon Avia працює не лише над модернізацією А1-СМ. Компанія представила наступне покоління системи — A2-S «Фурія 2».
Нова платформа зберігає концепцію розвідувального БпАК літакового типу, але має збільшені габарити та покращені льотні характеристики.
| Характеристика | Значення |
| Тривалість польоту | до 5 годин |
| Дальність польоту | 350+ км |
| Радіус роботи | 70+ км |
| Крейсерська швидкість | 75 км/год |
| Розмах крила | 3,6 м |
| Довжина фюзеляжу | 0,9 м |
| Загальна довжина | 1,2 м |
| Маса | 15–19 кг |
| Корисне навантаження | змінні оптичні модулі до 4 кг |
| Запуск | Катапульта |
| Схема | Літаюче крило |
Використання змінного корисного навантаження дозволяє адаптувати A2-S до різних розвідувальних сценаріїв.
На відміну від А1-СМ, нова платформа має більші габарити та більший запас енергії, що створює можливості для встановлення складнішого обладнання та збільшення тривалості місії.
Розвиток компанії не обмежується розвідувальними БпЛА.
У 2026 році Athlon Avia представляла на міжнародних виставках кілька нових розробок, серед яких:
Ці проєкти демонструють розширення продуктової лінійки компанії від традиційних розвідувальних систем до ширшого спектра безпілотних технологій.
Водночас «Фурія» залишається основною платформою Athlon Avia, навколо якої сформовано значну частину виробничої, сервісної та навчальної інфраструктури.
Український бойовий досвід є одним із ключових факторів міжнародного розвитку Athlon Avia.
У 2026 році компанія представила свої рішення на UMEX 2026 в Абу-Дабі та Eurosatory 2026. На міжнародних майданчиках Athlon Avia презентує «Фурію» як систему, що має багаторічний досвід застосування у реальних бойових умовах.
Для міжнародного ринку це важливо не лише з точки зору характеристик самого БпЛА. Українські виробники отримали можливість тестувати свої системи в умовах масштабної війни, де одночасно присутні РЕБ, ППО, контррозвідка та інші фактори, характерні для сучасного високотехнологічного конфлікту.
Athlon Avia використовує цей досвід для розвитку нових продуктів та міжнародної технологічної кооперації.
Athlon Avia поступово формує модель, у якій БпЛА розглядається не як окремий літальний апарат, а як частина повноцінної розвідувальної системи.
Ключові складові такого підходу:
Саме ця екосистема є важливою характеристикою Athlon Avia як виробника Defence Tech.
«Фурія» стала одним із ранніх прикладів того, як український виробник зміг створити розвідувальний БпАК, організувати його серійне виробництво, пройти державні випробування та забезпечити багаторічну експлуатацію у військах.
Сьогодні компанія рухається далі: модернізує існуючу платформу, створює наступне покоління «Фурії», розширює продуктовий портфель та розвиває міжнародну співпрацю.
Для Athlon Avia ключовим активом залишається не лише сама конструкція БпЛА, а накопичена за роки експлуатації технологічна база — від авіаційного проєктування та виробництва до підготовки екіпажів і сервісного супроводу.
Саме поєднання виробничого досвіду, бойової експлуатації та постійного зворотного зв’язку від користувачів визначає сучасний підхід компанії до розвитку безпілотних систем.
Athlon Avia спеціалізується на безпілотних авіаційних системах. Основним продуктом компанії є розвідувальний БпАК А1-СМ «Фурія». Компанія також розробляє нові безпілотні та роботизовані системи
Перші випробування «Фурії» відбулися у 2014 році. У 2015 році система А1-С була прийнята на озброєння Національної гвардії України, а модернізована А1-СМ — на озброєння Збройних Сил України у 2020 році
Основні завдання «Фурії» — повітряна розвідка, виявлення цілей, спостереження та коригування артилерійського вогню. Система може використовуватися вдень і вночі залежно від встановленого оптичного модуля.
Заявлена тривалість польоту А1-СМ «Фурія» становить до 4 годин.
Для комплексу заявлений радіус дії до 70 км. Фактична дальність конкретної місії залежить від умов застосування, рельєфу, погодних умов, висоти польоту та електромагнітної обстановки.
Комплекс використовує змінні денні та нічні оптичні модулі. Вони можуть мати гіростабілізацію, оптичне та цифрове збільшення, а також можливість запису відео у Full HD.
Так. А1-СМ «Фурія» пройшла державні випробування та у 2020 році була офіційно прийнята на озброєння Збройних Сил України.
Так. Система використовується Силами оборони України з 2014 року. За актуальними даними Athlon Avia, у 2026 році «Фурію» щодня використовують понад 100 бригад.
A2-S «Фурія 2» — нове покоління розвідувального безпілотного авіаційного комплексу Athlon Avia. Заявлена тривалість польоту становить до 5 годин, дальність польоту — понад 350 км, а корисне навантаження може включати змінні оптичні модулі масою до 4 кг.
Так. Компанія проводить власну підготовку операторів. За даними виробника, з 2024 року навчання пройшли понад 700 операторів із різних українських силових та оборонних структур.
Так. Компанія заявляє про цілодобову технічну підтримку, ремонт розвідувальних БпЛА та їхніх компонентів. Такий підхід дозволяє підтримувати комплекси у готовності до виконання завдань протягом усього життєвого циклу.
Так. Окрім «Фурії» та «Фурії 2», компанія представляла прототип баражувального боєприпасу ST-35 «Silent Thunder» та мультироторну платформу SR-1200.
Оцінка відвідувачів: 5,0 з 5 · 1 оцінка
Це думка відвідувачів. Редакційний рейтинг (число вгорі сторінки) виставляє редакція за методологією — оцінки відвідувачів на нього не впливають.
SR-1200 — мультикоптер виробництва української компанії Athlon Avia, який позиціонується як компактний універсальний безпілотний апарат для військових і цивільних завдань.…
ST-35 Грім (Silent Thunder) — баражуючий боєприпас української компанії Athlon Avia, призначений для точкового ураження цілей із використанням різних типів…
A2-C Фурія 2 — наступне покоління безпілотного авіаційного комплексу «Фурія», розроблене українською компанією Athlon Avia з урахуванням досвіду створення та…
A1-СМ Фурія — український безпілотний авіаційний комплекс виробництва Athlon Avia, розроблений для повітряної розвідки, виявлення об’єктів та коригування артилерійського вогню.…
Подивіться, як інші постачальники виглядають у рейтингу цієї категорії.